تفسير سورة القمر

الترجمة الأوكرانية

ترجمة معاني القرآن الكريم للغة الأوكرانية ترجمها د.ميخائيلو يعقوبوفيتش، نشرها مجمع الملك فهد لطباعة المصحف الشريف بالمدينة المنورة، عام الطبعة 1433هـ. ملاحظة: ترجمات بعض الآيات (مشار إليها) تم تصويبها بمعرفة مركز رواد الترجمة، مع إتاحة الاطلاع على الترجمة

﴿بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَٰنِ الرَّحِيمِ اقْتَرَبَتِ السَّاعَةُ وَانْشَقَّ الْقَمَرُ﴾

Наблизився час і розколовся місяць

﴿وَإِنْ يَرَوْا آيَةً يُعْرِضُوا وَيَقُولُوا سِحْرٌ مُسْتَمِرٌّ﴾

Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Справжнє чаклунство!

﴿وَكَذَّبُوا وَاتَّبَعُوا أَهْوَاءَهُمْ ۚ وَكُلُّ أَمْرٍ مُسْتَقِرٌّ﴾

Вони вважали брехунами [посланців] та йшли за своїми пристрастями, але ж кожна справа буде мати вагу

﴿وَلَقَدْ جَاءَهُمْ مِنَ الْأَنْبَاءِ مَا فِيهِ مُزْدَجَرٌ﴾

Вже дійшли до них звістки, які відвертали їх [від невір’я]

﴿حِكْمَةٌ بَالِغَةٌ ۖ فَمَا تُغْنِ النُّذُرُ﴾

Досконала ця мудрість! Але ж не було їм користі від застереження

﴿فَتَوَلَّ عَنْهُمْ ۘ يَوْمَ يَدْعُ الدَّاعِ إِلَىٰ شَيْءٍ نُكُرٍ﴾

Відверніться від них у той День, коли Глашатай закличе до неприємної речі.

﴿خُشَّعًا أَبْصَارُهُمْ يَخْرُجُونَ مِنَ الْأَجْدَاثِ كَأَنَّهُمْ جَرَادٌ مُنْتَشِرٌ﴾

Із поглядами, опущеними додолу, вийдуть вони із могил — наче розсіяна сарана

﴿مُهْطِعِينَ إِلَى الدَّاعِ ۖ يَقُولُ الْكَافِرُونَ هَٰذَا يَوْمٌ عَسِرٌ﴾

Вони кинуться до Глашатая, і скажуть невіруючі: «Важкий же цей День!

﴿۞ كَذَّبَتْ قَبْلَهُمْ قَوْمُ نُوحٍ فَكَذَّبُوا عَبْدَنَا وَقَالُوا مَجْنُونٌ وَازْدُجِرَ﴾

Люди Нуха заперечували [посланців] ще раніше за них. Сприйняли вони за брехуна раба Нашого, сказали:«Божевільний!» — та й відштовхнули його

﴿فَدَعَا رَبَّهُ أَنِّي مَغْلُوبٌ فَانْتَصِرْ﴾

Тоді він закликав до Господа свого: «Мене перемогли, тож допоможи мені!

﴿فَفَتَحْنَا أَبْوَابَ السَّمَاءِ بِمَاءٍ مُنْهَمِرٍ﴾

Ми відчинили ворота неба, і полилася звідти вода

﴿وَفَجَّرْنَا الْأَرْضَ عُيُونًا فَالْتَقَى الْمَاءُ عَلَىٰ أَمْرٍ قَدْ قُدِرَ﴾

І Ми відкрили в землі джерела, і злилися води, як і було призначено

﴿وَحَمَلْنَاهُ عَلَىٰ ذَاتِ أَلْوَاحٍ وَدُسُرٍ﴾

Ми понесли Нуха на [ковчегу] з дощок і цвяхів

﴿تَجْرِي بِأَعْيُنِنَا جَزَاءً لِمَنْ كَانَ كُفِرَ﴾

і він плив перед Нашими очима як відплата тим, хто не увірував

﴿وَلَقَدْ تَرَكْنَاهَا آيَةً فَهَلْ مِنْ مُدَّكِرٍ﴾

І Ми залишили його як знамення. Та де ж той, хто повчається ним

﴿فَكَيْفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ﴾

Якою ж була Моя кара та пересторога

﴿وَلَقَدْ يَسَّرْنَا الْقُرْآنَ لِلذِّكْرِ فَهَلْ مِنْ مُدَّكِرٍ﴾

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним

﴿كَذَّبَتْ عَادٌ فَكَيْفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ﴾

Адити сприйняли [посланця] як брехуна. Якою ж була Моя кара та пересторога

﴿إِنَّا أَرْسَلْنَا عَلَيْهِمْ رِيحًا صَرْصَرًا فِي يَوْمِ نَحْسٍ مُسْتَمِرٍّ﴾

Коли Ми відіслали проти них морозний вітер у сповнений лиха день

﴿تَنْزِعُ النَّاسَ كَأَنَّهُمْ أَعْجَازُ نَخْلٍ مُنْقَعِرٍ﴾

Він зривав з місця людей, наче стовбури пальм, вирвані з корінням

﴿فَكَيْفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ﴾

Якою ж була Моя кара та пересторога

﴿وَلَقَدْ يَسَّرْنَا الْقُرْآنَ لِلذِّكْرِ فَهَلْ مِنْ مُدَّكِرٍ﴾

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним

﴿كَذَّبَتْ ثَمُودُ بِالنُّذُرِ﴾

Самудити сприйняли засторогу як брехн

﴿فَقَالُوا أَبَشَرًا مِنَّا وَاحِدًا نَتَّبِعُهُ إِنَّا إِذًا لَفِي ضَلَالٍ وَسُعُرٍ﴾

та сказали: «Людина — така ж, як і ми? Якщо Ми підемо за нею, то опинимося в омані та тривогах

﴿أَأُلْقِيَ الذِّكْرُ عَلَيْهِ مِنْ بَيْنِنَا بَلْ هُوَ كَذَّابٌ أَشِرٌ﴾

Невже серед нас дано нагадування лише йому? Та ж ні, він — зверхній брехун!

﴿سَيَعْلَمُونَ غَدًا مَنِ الْكَذَّابُ الْأَشِرُ﴾

Завтра вони дізнаються, хто тут зверхній брехун

﴿إِنَّا مُرْسِلُو النَّاقَةِ فِتْنَةً لَهُمْ فَارْتَقِبْهُمْ وَاصْطَبِرْ﴾

Я надіслав верблюдицю як випробування для них! Почекай же та май терпіння

﴿وَنَبِّئْهُمْ أَنَّ الْمَاءَ قِسْمَةٌ بَيْنَهُمْ ۖ كُلُّ شِرْبٍ مُحْتَضَرٌ﴾

Розкажи їм, що вода поділена між ними та верблюдицею. Тож нехай приходять пити у визначений час

﴿فَنَادَوْا صَاحِبَهُمْ فَتَعَاطَىٰ فَعَقَرَ﴾

Та вони покликали свого товариша, а він схопив її та перерізав жили

﴿فَكَيْفَ كَانَ عَذَابِي وَنُذُرِ﴾

Якою ж була Моя кара та пересторога

﴿إِنَّا أَرْسَلْنَا عَلَيْهِمْ صَيْحَةً وَاحِدَةً فَكَانُوا كَهَشِيمِ الْمُحْتَظِرِ﴾

Воістину, Ми відіслали проти них лише єдиний глас; ось вони стали схожими на сіно, висушене для загону

﴿وَلَقَدْ يَسَّرْنَا الْقُرْآنَ لِلذِّكْرِ فَهَلْ مِنْ مُدَّكِرٍ﴾

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним

﴿كَذَّبَتْ قَوْمُ لُوطٍ بِالنُّذُرِ﴾

Народ Люта сприйняв засторогу як брехню

﴿إِنَّا أَرْسَلْنَا عَلَيْهِمْ حَاصِبًا إِلَّا آلَ لُوطٍ ۖ نَجَّيْنَاهُمْ بِسَحَرٍ﴾

тож Ми наслали на них кам’яний дощ і врятували лише сім’ю Люта — перед світанком

﴿نِعْمَةً مِنْ عِنْدِنَا ۚ كَذَٰلِكَ نَجْزِي مَنْ شَكَرَ﴾

як благо від Нас. Так Ми відплачуємо тим, хто вдячний

﴿وَلَقَدْ أَنْذَرَهُمْ بَطْشَتَنَا فَتَمَارَوْا بِالنُّذُرِ﴾

І він застерігав їх від Нашої сили, але вони сумнівались у перестороз

﴿وَلَقَدْ رَاوَدُوهُ عَنْ ضَيْفِهِ فَطَمَسْنَا أَعْيُنَهُمْ فَذُوقُوا عَذَابِي وَنُذُرِ﴾

і вимагали від нього гостей його. Але Ми позбавили зору [народ цей]! Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги

﴿وَلَقَدْ صَبَّحَهُمْ بُكْرَةً عَذَابٌ مُسْتَقِرٌّ﴾

Ранок зустрів їх важкою карою

﴿فَذُوقُوا عَذَابِي وَنُذُرِ﴾

Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги

﴿وَلَقَدْ يَسَّرْنَا الْقُرْآنَ لِلذِّكْرِ فَهَلْ مِنْ مُدَّكِرٍ﴾

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним

﴿وَلَقَدْ جَاءَ آلَ فِرْعَوْنَ النُّذُرُ﴾

Прийшла пересторога й до роду Фірауна

﴿كَذَّبُوا بِآيَاتِنَا كُلِّهَا فَأَخَذْنَاهُمْ أَخْذَ عَزِيزٍ مُقْتَدِرٍ﴾

Вони сприйняли усі наші знамення як брехню, тож Ми схопили їх хваткою Великого, Всемогутнього

﴿أَكُفَّارُكُمْ خَيْرٌ مِنْ أُولَٰئِكُمْ أَمْ لَكُمْ بَرَاءَةٌ فِي الزُّبُرِ﴾

Чи ж ваші невіруючі кращі за тих? Чи, може, маєте захист, згаданий в попередніх писаннях

﴿أَمْ يَقُولُونَ نَحْنُ جَمِيعٌ مُنْتَصِرٌ﴾

Невже вони говорять: «Ми — громада, яка переможе»

﴿سَيُهْزَمُ الْجَمْعُ وَيُوَلُّونَ الدُّبُرَ﴾

Розбито буде громаду їхню і повернуться вони спинами

﴿بَلِ السَّاعَةُ مَوْعِدُهُمْ وَالسَّاعَةُ أَدْهَىٰ وَأَمَرُّ﴾

Та ж ні! Час призначений їм як строк і цей Час — найважчий, найгіркіший

﴿إِنَّ الْمُجْرِمِينَ فِي ضَلَالٍ وَسُعُرٍ﴾

Воістину, грішники страждають і блукають в омані

﴿يَوْمَ يُسْحَبُونَ فِي النَّارِ عَلَىٰ وُجُوهِهِمْ ذُوقُوا مَسَّ سَقَرَ﴾

У той День їх потягнуть у вогонь обличчями додолу. «Спробуйте ж на смак дотик вогню!

﴿إِنَّا كُلَّ شَيْءٍ خَلَقْنَاهُ بِقَدَرٍ﴾

Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням

﴿وَمَا أَمْرُنَا إِلَّا وَاحِدَةٌ كَلَمْحٍ بِالْبَصَرِ﴾

Наш наказ — єдиний і виконується в одну мить

﴿وَلَقَدْ أَهْلَكْنَا أَشْيَاعَكُمْ فَهَلْ مِنْ مُدَّكِرٍ﴾

Ми вже знищили схожих на вас. Та де ж той, хто повчається цим

﴿وَكُلُّ شَيْءٍ فَعَلُوهُ فِي الزُّبُرِ﴾

Все, що вони робили, міститься у писанні

﴿وَكُلُّ صَغِيرٍ وَكَبِيرٍ مُسْتَطَرٌ﴾

і записано там і мале, і велике

﴿إِنَّ الْمُتَّقِينَ فِي جَنَّاتٍ وَنَهَرٍ﴾

Воістину, богобоязливі будуть у садах, серед річок

﴿فِي مَقْعَدِ صِدْقٍ عِنْدَ مَلِيكٍ مُقْتَدِرٍ﴾

на сидінні правди, біля Всемогутнього Володаря

القمر